1.1. Від Льодовикової епохи до утворення племен

У далекому минулому в нашій місцевості, як і по всій північній Європі, клімат був теплим і майже субтропічним. Росли кипариси, проживали слони, про що свідчать знахідки археологічних розкопок. Але декілька сот тисяч (200-300 тисяч) років тому почалось зледеніння, центром якого вважається Скандинавський півострів. У період від 20 до 8 тисяч років тому відбувалось інтенсивне танення Скандинавського льодовика. Рухаючись на південь, вода з землею і камінням переносила велику кількість каміння різних розмірів і форми ― так званих валунів. Їхньою характерною ознакою є брак гострих кутів: вони були «відшліфовані» завдяки переміщенню на великі відстані ― як сучасні морські камінці (морська галька), що «відшліфовані» морською хвилею.

Валунами, свідками льодовика, щедро вкрита і наша липлянська земля. Їх використовували для будівництва мурів, фундаментів осель, у господарстві ― як гніт для виготовлення сиру, квашеної капусти тощо. В середині 20-го століття кількість валунів на полях почала різко зменшуватись, бо вони заважали використовувати сільськогосподарську техніку під час обробітку землі, таку як плуги, борони, лущильники, сівалки, косарки, комбайни тощо. На збирання валунів виходило все населення від юних школярів до пенсіонерів. Але поза межами полів валуна можна побачити й сьогодні. А поблизу міста Олевськ, на схід від села Рудня-Замисловицька Коростенського району, є геологічний заказник місцевого значення ― урочище Кам’яне Село, або Камінне Село, де бачимо скупчення валунів великого розміру на площі близько 15 гектарів.

А один із великих валунів північного походження, як пам’ятник Льодовикової епохи, лежав у Києві в невеликому садку на Лук’янівці по вулиці Мельникова (сучасна вулиця Юрія Іллєнка, 18) [Історія Києва, том 1, Видав. АН УРСР, Київ-1960, стор. 12]. Ще один, із пам’ятним написом, лежить біля центральної алеї перед входом до бібліотеки Київського політехнічного інституту.

Кінець Льодовикової епохи датується часом 40 – 45 тисяч років тому. Льодовик із часом поступово танув, відступав на північ, залишаючи товстий шар землі (мулу) з валунами, який іноді сягав товщини 10 – 20 метрів. Валуни залишились не тільки на поверхні. Якщо в Липлянах ви спуститесь із заступом в яму, щоб накопати глини, то вам обов’язково трапиться замурований у глину камінець-окатиш ― маленький валунець, який вперше «побачить» людину після Льодовикової епохи, а ви вперше і першим побачите його, представника тієї епохи.

Після льодовика наша земля поступово зеленіла, з’явився рослинний і тваринний світ. Потім її почали заселяти досить нечисленні групи первісних людей Homo Sapiens. Одним із свідчень того періоду є молоток із каменю з отвором для деревяного держака. Такого молотка було знайдено в 70-х роках 20-го століття на городі сім’ї Демченка Якова Йосиповича (1895 – 1967), що проживав у сусідньому з Липлянами селищі Майданівка, яке є частиною села Стремигород. Це знаряддя людського господарювання на землі було виготовлено в період людської цивілізації, що називається кінцем стародавнього кам’яного віку, в так званому пізньому палеоліті, тобто приблизно 20—25 тисяч років тому. Для цього періоду характерна поява первісної осілості, довгочасних жител і поселень, виникнення первісних вірувань і мистецтва. Залишки поселень того періоду, так званих стоянок, виявляють і в наш час по всій Україні, в тому числі й на Поліссі. Період пізнього палеоліту називають неоліт і датується часом від 6—5-го до 2-го тисячоліття до нової ери. В цей час відбувається формування племінного ладу, коли об’єднувались у плем’я декілька родів, що вели осілий спосіб життя, жили на спільній території, говорили однією мовою, мали спільні звичаї та вірування [Історія СРСР, І, 1957, 9]. Так виникли племена: древляни, поляни, печеніги та інші. Древляни проживали в басейні річки Тетерів і до річки Прип’ять. Липлянці живуть на древлянський землі і є потомками древлян.

З часом після кам’яного віку людство пройшло в своєму розвитку епоху міді-бронзи, ранній залізний вік протягом 3—1-го тисячоліть до нової ери. В період з кінця 3-го до початку 2-го тис. до н.е. матріархат змінився на патріархат. Пов’язано це з тим, що скотарство почало переважати над обробітком землі, а вирішальна роль у його розвитку належала чоловікам. Крім того, і спосіб обробітку землі змінився. У вік заліза, а це на початку 1-го тисячоліття до н. е., з’явилися залізні знаряддя праці, такі як плуг, сокира. В землеробстві почали застосовувати тяглову силу свійських тварин.

Пізніше, 8—3 століття до н.е., у землеробсько-скотарських племенах первісно-общинного ладу почалися розшарування на бідних і багатих ― класи експлуатованих і експлуататорів. Так поступово народжувалось класове суспільство і державний устрій. За етнічною приналежністю це були слов’яни, попередники історичних стародавніх східних слов’ян [Історія Києва, т.2, с. 48].

Як поширилися слов’яни по Європі? Користуючись сучасними методами досліджень, вчені багато років збирали необхідну інформацію, щоб дізнатися про походження європейських народів, тобто розподіл різних груп населення (етносів) по Європі від Уралу до Атлантики. В 2025 році в науковому журналі Nature опубліковано результати досліджень: 137 вчених із 20 країн провели аналіз на молекулярному рівні генетичного коду ДНК і встановили таке. Слов’янські племена:

в 5 столітті ― проживали лише на території сучасного Полісся України та Білорусі.

З часом родовід слов’ян з нашого краю, який є прабатьківщиною всіх слов’ян, розповсюджувався по Європі:

у 6 столітті ― на Заході Європи (Польща, Словаччина, Чехія),

у 7 столітті ― на Півдні Європи (Сербія, Болгарія, Хорватія),

у 8 столітті ― розселення слов’ян продовжувалось на Заході до Ельби, а на Півдні ― до Адріатики,

у 9 столітті ― окремі групи слов’ян пішли на Схід і з часом змішались (від 20 до 30 відсотків) із місцевими фіно-угорськими групами.

Більш детально за посиланням:

[]{.underline}https://www.youtube.com/watch?v=7b\_L66xqhLk

Якою мовою розмовляли й писали наші предки в різні історичні періоди? Подивіться освітній фільм «Як звучала українська мова в різні часи | «Як українці українською заговорили» | Освітній фільм»

за посиланням: [https://www.youtube.com/watch?v=5SgKLSTZv-s]{.underline}

Якими були дохристиянські імена наших предків? Цікавий матеріал у відео “Ви не повірите, якими були дохристиянські імена наших предків! Правда про давньоруські імена” [https://www.youtube.com/watch?v=DVQkyiB1ZHQ]{.underline}