2.3. Після війни

В кінці 1943 року село Липляни було визволено від німців. Відважні воїни погнали ворога на Захід, а жителі села Липляни взялися за відбудову свого господарства. Після війни колгосп очолив Прус Павло Петрович і керував ним аж до 1959 року. В 1959 році Липлянський колгосп об’єднали з Йосипівським і створили колгосп “ХХІ партз’їзд”. Очолив його Горобець Борис Миколайович. Колгосп займався в основному вирощуванням зернових, а також вирощували льон, коноплі, хміль, картоплю. Був свій пункт для переробки льону. Велика ферма, де були корови, коні, свині, вівці, птиця. В 1957—1960 роках у селі проживало більше тисячі жителів. У селі була восьмирічна школа, де навчалося 130 учнів, клуб, бібліотека, яка діяла ще з 1952 року, медичний пункт, що почав працювати з 1940 року. Довгі роки очолювала його медик Скуратівська Надія Петрівна. Село мало свій духовий оркестр. Велику культурно-освітню роботу проводив завідувач клубу Шимончук Володимир Петрович. При клубі діяла художня самодіяльність, був великий сільський хор, працював драматичний гурток. Більше 30-ти років віддав цій роботі Володимир Петрович. Неодноразово колективи художньої самодіяльності відзначалися нагородами і похвальними грамотами.

Ще в 1929 році в селі було споруджено приміщення початкової школи. Ініціатором спорудження її був директор цієї ж школи Заблоцький І. С. На той час у школі працювало 4 учителі, які навчали більше сотні учнів. Заняття проходили в дві зміни.

Після війни у вересні 1957 року початкову школу було реорганізовано у восьмирічну, яка проіснувала до вересня місяця 1981 року. Директорами школи в той час працювали Бачинський, Заблоцький І. С. , Бузенко С. А., Мурза О. К., Ляхевич В. І., Гераймович О. І. Директорами восьмирічної школи працювали Веселівський Володимир Іванович, математик за фахом, Зелінська Надія Михайлівна, Ходаківська Тамара, Грищенко Федір Петрович, Єнько Володимир Петрович, Ястремський Іван Граціанович.

Після закриття восьмирічки в 1981 році реорганізували її в початкову, школу очолила вчителька початкових класів Камінська Марія Дмитрівна.

Багато вихованців школи працюють на керівних посадах, в наукових установах.

Травень 1971 рік. Організовано радгосп «Чоповицький», куди входять і Липляни. Радгосп ― насінницький: спеціалізується на вирощуванні насіння капусти, щавлю, буряка, редьки. Очолив його Корейба Леонід Броніславович. За період його керівництва до села та в селі Липляни прокладено асфальтові дороги (близько 1996 р.), організовано рейсовий автобус Липляни — Чоповичі.

З 1984 року Липляни переходять до радгоспу «Йосипівський». Радгосп ― насінницький, спеціалізується на вирощуванні насіння капусти, буряка, картоплі, зернових (жита, пшениці, вівса, гречки). В Липлянах є ферма, на якій налічується майже 400 голів корів і телят. У селі є клуб, бібліотека, магазин, ще працювала школа. Налічується 166 дворів, працездатного населення 341 чоловік. Більшість за національністю ― українці. Відстань до центра Йосипівки 9 км. З 1951 року Липляни входять до Йосипівської сільської ради. Найближча станція ― Чоповичі, відстань 6,5 км.

У центрі села височить пам’ятник воїну-афганцю жителю села Липляни Бобику Миколі Дмитровичу. Під самий кінець служби в Афганістані куля душмана влучила в серце хлопця. Бобика Миколу посмертно нагороджено Орденом Червоної Зірки. Дитинство хлопця було нелегким, ріс без батька, жив з матірю. Відкрита душа! Був людяним, сердечним, добрим. Загинув у бою незадовго до закінчення служби. Жителі села свято бережуть пам’ять про свого земляка. До підніжжя пам’ятника часто приносять живі квіти.