2.4.6. Колгоспне життя

70-і роки минулого століття. Відчувався економічний підйом на селі. Стала помітною людина праці. Простий хлібороб відчув упевненість у завтрашньому дні. За свою важку працю почали одержувати відповідну заробітню плату. Село оживало матеріально, морально, духовно. Працювали всі структури на селі. Щиро обробляли землю, додержуючись відповідних сівозмін. А земля дарувала щедрі врожаї. В кожному селі кипіло життя. В Липлянах було чотири бригади: польова, городня, хмельова і ферма. Кожна бригада мала свого бригадира, свої коні й відповідну ділянку землі.

Найбільшою була польова бригада, яка обробляла землю. В бригаді було 80 працездатних жінок і кілька чоловіків. Вирощували жито, пшеницю, ячмінь, гречку, просо, кукурудзу, льон, кормові буряки, картоплю.

Городня бригада вирощувала огірки, помідори, капусту, столові буряки, моркву. А також обробляла садок, в якому красувались соковиті яблука, запашні груші.

Великий прибуток давала хмельова бригада. Було п’ять плантацій хмелю і своя хмільниця, де сушили продукцію і здавали державі.

Найбільш рентабельною була ферма. Очолював ферму Лещенко Степан Васильович, вимогливий і справедливий хазяїн. Тут було все: корови, коні, телята, овечки, свині, гуси, кури. Тільки одних дійних корів було більш ніж 400 голів. І всіх треба було вчасно нагодувати і напоїти, дотримуючись порядку.

В селі був добре облаштований автопарк. Завідував ним Олексійчук Володимир Васильович. Добродушна і тямуща людина. Бездоганний організатор. Тут завжди панував порядок. Кожна машина, комбайн чи трактор мали своє відповідне місце. Безперебійно працювала кузня, ця техніка допомагала людям у їхній важкій праці. Одна машина стояла в окремому гаражі. Вона називалась «діжурною» і використовувалась на різні потреби жителів села. Кому куди тільки було потрібно: в лікарню, на базар, у гості, на весілля, на концерт, на екскурсію. Це все було безплатно.

Побудовано нові контору, медпункт, комору, сушню для сушіння зерна. Все працювало розмірено, злагоджено.

В селі діяла 9-річна школа, де навчались 150 учнів. Міцний дружний педагогічний колектив очолював директор школи Ястремський Іван Граціанович ― розумна, вміла і працьовита людина.

Працювали клуб, бібліотека, духовий оркестр. При клубі більш як 40 років постійно діяв драматичний гурток. Очолював роботу гуртка і духового оркестру завклубу Шимончук Володимир Петрович.